Чим VPN відрізняється від проксі й коли що має сенс

Поле для адреси проксі є в Telegram, у браузері й у налаштуваннях Wi-Fi, а VPN зазвичай ставлять окремим застосунком. І проксі, і VPN виводять вас в інтернет через чужий сервер, тож вибір між VPN і проксі може здатися підкиданням монетки. Але це не так. Проксі працює лише там, де ви його налаштували, в одній програмі або в одній мережі, і не завжди щось шифрує. VPN пропускає через себе трафік усього пристрою й шифрує його до самого сервера.

Проксі працює для однієї програми

Проксі-сервер — це програма на чужому комп’ютері. Вона приймає запит від вашої програми, повторює його сайту й передає вам відповідь. Адресу й порт проксі вписують у налаштування браузера, окремого застосунку або всієї системи. Програма спрямовує через проксі лише те, що в ній налаштовано, а все інше на пристрої й далі з’єднується напряму, з вашої справжньої адреси.

Цим словом називають кілька досить різних речей.

• HTTP-проксі пересилає запити до сайтів. Сайти з HTTPS через нього працюють, але ділянка між вами і проксі зазвичай не зашифрована.
• SOCKS5 може передавати не лише вебсторінки, якщо програма його підтримує, і теж нічого не шифрує.
• Прозорий проксі ставить той, хто керує офісною чи університетською мережею. На своєму пристрої його ніхто не налаштовує, і багато хто навіть не підозрює про нього, хоча він фільтрує або кешує трафік усієї мережі.
• Проксі в застосунку задають у налаштуваннях однієї програми. Так працює Telegram. Він уміє користуватися SOCKS5 або власними проксі MTProto, і на інші застосунки це налаштування ніяк не впливає.

VPN охоплює весь пристрій

VPN вбудовується в операційну систему, а не в окрему програму. VPN-застосунок додає на телефон чи комп’ютер віртуальне мережеве підключення, і система спрямовує в нього трафік усіх програм. Резервне копіювання фото, магазин застосунків, поштовий клієнт і кожна вкладка браузера — усе йде через нього, і нічого не треба налаштовувати окремо.

Шифрування — частина самого з’єднання, а не прапорець, який можна забути поставити. У статті про те, як працює VPN, ми простежуємо шлях запиту через провайдера й сервер і показуємо, що зрештою бачить сайт.

Шифрування і що видно дорогою

Ні HTTP-проксі, ні SOCKS5 власного шифрування не додають. Якщо відкрити через такий проксі сторінку без HTTPS, її зможуть прочитати власник Wi-Fi, провайдер і сам проксі. На сайтах з HTTPS вміст сторінки захищений, але назва сайту все одно передається відкрито, бо проксі має знати, куди надіслати запит.

Є ще DNS. Перш ніж відкрити сайт, пристрій питає, за якою IP-адресою той розміщений. Із SOCKS5 програма може поставити це запитання в обхід проксі, і тоді провайдер бачить назви сайтів, хоча самі сторінки йдуть через посередника. Firefox за замовчуванням надсилає DNS-запити через проксі SOCKS5 з версії 128 (2024 рік), але багато інших програм так не роблять, тож це варто перевірити.

Деякі проксі все ж шифрують з’єднання до себе, наприклад HTTPS-проксі та протоколи на кшталт Shadowsocks. Але це властивість конкретного сервісу, і слово «проксі» в його описі про це не скаже. Сучасний VPN шифрує ділянку між вашим пристроєм і сервером, тож провайдер бачить лише з’єднання з одним сервером.

У чиїх руках опиняється ваш трафік

У кожного посередника є власник, який бачить, на які сайти йдуть ваші запити. Тут проксі й VPN однакові. Тож технологія важить менше, ніж те, кому ви довіряєте ці запити.

Найризикованіший варіант — безкоштовний публічний проксі з одного зі списків, що ходять інтернетом. Дослідники з Греції, Кіпру та США два місяці перевіряли тисячі відкритих HTTP-проксі й у 2018 році представили результати на конференції з безпеки NDSS. З’ясувалося, що 38% проксі так чи інакше змінювали сторінки, які через них проходили. Здебільшого зміни були нешкідливими, але 5,15% проксі вставляли рекламу, додавали код для стеження за відвідувачами або перенаправляли людей на сторінки зі шкідливими програмами. Зі списку не видно, хто тримає такий сервер і за рахунок чого він існує.

Технічно VPN-сервіс бачить стільки ж, скільки власник проксі. Різниця в тому, що це компанія із застосунком, службою підтримки й умовами використання, яку ви вибираєте свідомо, а не випадкова адреса з таблиці.

А що зі швидкістю?

Швидкість залежить від сервера набагато більше, ніж від технології. Перевантажений безкоштовний проксі на іншому континенті майже напевно програє VPN із сервером поблизу, а пристойний проксі в сусідній країні майже непомітний. Шифрування VPN теж забирає час, але на сучасних телефонах і ноутбуках це дрібниця порівняно із затримкою, яку додає відстань.

Помітніше інше — охоплення. Проксі зачіпає лише програму, у якій його налаштовано, тож повільний проксі гальмує один браузер. VPN пропускає через себе весь трафік, і якщо сервер далеко, сповільнюється все одразу, зокрема й те, що ви зовсім не збиралися через нього спрямовувати. Це вирішують країна поблизу й винятки, про які йдеться нижче.

Чотири звичайні ситуації

Провайдер заблокував сайт

Якщо блокування працює за адресою сайту, проксі в браузері допоможе його обійти. Але фільтр, який аналізує трафік, побачить назву сайту всередині незашифрованого з’єднання з проксі й заблокує і його. До того ж застосунок того самого сервісу на телефоні про проксі в браузері нічого не знає. Через VPN проходять і браузер, і застосунки.

Безкоштовний Wi-Fi у готелі чи на вокзалі

Це завдання для VPN. Проксі в браузері ніяк не захищає пошту, месенджери й усе, що працює у фоні. З VPN власник точки доступу бачить лише, що ваш пристрій обмінюється даними з одним сервером, і не знає, якими сервісами ви користуєтеся.

Одному сервісу потрібна інша країна

Скажімо, ви в подорожі, і вам потрібен сайт, який працює лише для відвідувачів з певної країни. Якщо він відкривається в браузері, підійде проксі в цій країні. Якщо це застосунок на телефоні чи телевізорі, простіше ввімкнути VPN і вибрати цю країну.

Месенджери, ігри та дзвінки

Ігри й голосові дзвінки часто передають дані через UDP, а HTTP-проксі пересилає лише звичайні TCP-з’єднання. SOCKS5 на папері підтримує UDP, але так ним користуються небагато програм, а чимало з них узагалі ігнорують системні налаштування проксі. Через VPN такі застосунки зазвичай проходять без додаткових налаштувань, бо для них це звичайне підключення до інтернету.

Де тут Bebra

Bebra — це VPN-застосунок. Він додає в систему VPN-профіль, і трафік усього пристрою, зокрема браузерів та ігор, іде через сервер. Розширення Bebra для браузера немає, і воно не потрібне, бо застосунок і так спрямовує кожен браузер у тунель. Версію для своєї системи завантажте на сторінці завантаження.

З’єднання працює на VLESS + REALITY, XHTTP, Hysteria2 і Shadowsocks. Який протокол і маршрут використати, вирішує застосунок.

Якщо щось має йти в обхід VPN, скористайтеся розділеним тунелюванням. Натисніть «Тунель» угорі головного екрана й виберіть «Вручну». Там можна вписати IP-адреси, підмережі або домени, по одному в рядку, і вони з’єднуватимуться напряму. На Android також можна вибрати застосунки, які працюватимуть в обхід VPN.

Кожен тариф включає всі 187 країн, а пристроїв можна підключати скільки завгодно. Почати можна з пробного періоду за 10 ₽. 3 дні повного доступу, потім 500 ₽ на місяць. Підписка продовжується автоматично.